Веб-ресурс "Освітня політика"
Була приємо здивована...
Віктор Громовий: Ви один із небагатьох директорів шкіл, які зробили пріоритетним завданням розвиток емоційного інтелекту школярів, дбаєте про позитивний емоційний баланс у колективі, емоційну свободу… Чому це так важливо?
Олександр Остапчук: Щоб жити в злагоді із самим собою та навколишнім світом наші діти повинні відчувати й розуміти власні почуття, і почуття інших людей. Насамперед, це мають вміти вчителі. Якщо така ідея культивується в колективі, то настрій запанує гарний. Звичайно, через різні характери людей, їх відповідальність завжди виникнуть певні проблеми. Однак завдяки тому, що ми вчимо дітей відчувати пориви душі не тільки своєї, а й навколишніх, вдається мінімізувати конфлікти. Емоційна свобода дозволяє дітям відчувати задоволення від спілкування з вчителями, батьками, сусідами. Головне - не чинити неприємностей людям, вміти вчасно зупинитися, поставивши себе на місце іншого, відчути співрозмовника розумом, а іноді й душею. Простий приклад: кабінет директора має бути цікавим простором, де кожний може зайти за будь-чим, або без причини. В кабінеті директора можна підкріпитися морально і смачненьким. Тут можна посидіти й просто поспілкуватися. Тут немає директора та учня – тут є люди, які поважають довірливі взаємовідносини. Тут емоції (позитивні) отримують і старший, і молодші.
Немає коментарів:
Дописати коментар